перука —
[пеирука] -кие, д. і м. -уц'і
Орфоепічний словник української мови
перука —
-и, ж. Штучний головний покрив із чужого або синтетичного волосся; парик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перука —
ПЕРУ́КА, и, ж. Штучний головний покрив з чужого або синтетичного волосся; парик. Появився нараз, не знати відки, якийсь старий .. кавалер, з штучними зубами і перукою (І.
Словник української мови у 20 томах
перука —
Штучне або натуральне волосся, прикріплене до сітки й укладене у вигляді зачіски; накладається на власне волосся або його замінює.
Універсальний словник-енциклопедія
перука —
зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого—чого і без додатка. Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
перука —
ПЕРУ́КА, и, ж. Штучний головний покрив з чужого або синтетичного волосся; парик. Появився нараз, не знати відки, якийсь старий.. кавалер, з штучними зубами і перукою (Фр.
Словник української мови в 11 томах