Орфоепічний словник української мови

перука

перу́ка

[пеирука]

-кие, д. і м. -уц'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перука — перу́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. перука — див. волосся  Словник синонімів Вусика
  3. перука — -и, ж. Штучний головний покрив із чужого або синтетичного волосся; парик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перука — Перу́ка, -ки; -ру́ки, -ру́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перука — ПЕРУ́КА, и, ж. Штучний головний покрив з чужого або синтетичного волосся; парик. Появився нараз, не знати відки, якийсь старий .. кавалер, з штучними зубами і перукою (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. перука — Штучне або натуральне волосся, прикріплене до сітки й укладене у вигляді зачіски; накладається на власне волосся або його замінює.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. перука — зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого—чого і без додатка. Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
  8. перука — ПЕРУ́КА, и, ж. Штучний головний покрив з чужого або синтетичного волосся; парик. Появився нараз, не знати відки, якийсь старий.. кавалер, з штучними зубами і перукою (Фр.  Словник української мови в 11 томах