плахта —
Покривало [IV]
Словник з творів Івана Франка
плахта —
пла́хта іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
плахта —
Пла́хта. Полотняний мішок, чохол. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, плєди і плахти на плєди і шуби (Б., 1899, рекл.) // порівн. пол. płachta — 1) полотнище, парусина, 2) велика шматок полотна.
Українська літературна мова на Буковині
плахта —
СПІДНИЦЯ, зн. плахтина; (на стіні) килим, (на ліжку) покривало.
Словник синонімів Караванського
плахта —
-и, ж. 1》 Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ перев. вовняної картатої тканини. 2》 Картата декоративна тканина. 3》 Покривало або килим із такої тканини. 4》 В західних областях України – верхній одяг з полотна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плахта —
ПЛА́ХТА, и, ж. 1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (П.
Словник української мови у 20 томах
плахта —
пла́хта: ◊ широко як пла́хта і тонко як ни́тка ірон. про пронос, дизентерію (ст)|| = бігунка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
плахта —
Жіночий поясний одяг, зшитий з двох довгих пілок вовняної тканини, витканої з різнокольорової пряжі; називають за кольором: синятка, червчатка; за формою орнаменту: кватирчаста, хрещата, картата, клітчаста; за малюнком: степова, мотилівка...
Універсальний словник-енциклопедія
плахта —
КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини).
Словник синонімів української мови
плахта —
ПЛА́ХТА, и, ж. 1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (Чуб.
Словник української мови в 11 томах