плахта

ПЛА́ХТА, и, ж.

1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини.

Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (Чуб., V, 1874, 1074);

Жінка забажа льону, щоб сорочки прясти.. та дочкам плахіт або свит (Кв.-Осн., II, 1956, 9);

За два роки Марина надбала повну скриню всякого добра: і платків, і рушників, і юпок, і плахот, ще й кожушанку добру (Мирний, III, 1954, 68);

Вдарив у гарячі ніздрі прілий запах.. кашемірових хусток і гарусових червоних плахт (Цюпа, Три явори, 1958, 46).

2. Картата декоративна тканина.

Сьогодні в торговельну сітку відправлено чергову партію продукції — 7 тисяч метрів плахти (Веч. Київ, 22.ХІ 1958, 1).

3. Покривало або килим з такої тканини.

Внизу під портретом на підвіконні, застеленому картатою плахтою, розкладено книжки (Головко, II, 1957, 450);

Біля стіни стояло ліжко.., над ліжком на стіні барвиста плахта (Бойч., Молодість, 1949, 285);

*У порівн. Далі, все далі! он латані ниви, Наче плахти, — навкруги розляглись (Л. Укр., І, 1951, 14);

Котились густі клуби пилу, осідаючи сірою плахтою по снігу (Фр., III, 1950, 270).

Значення в інших словниках

1. плахта — Покривало [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. плахта — пла́хта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. плахта — Пла́хта. Полотняний мішок, чохол. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, плєди і плахти на плєди і шуби (Б., 1899, рекл.) // порівн. пол. płachta — 1) полотнище, парусина, 2) велика шматок полотна.  Українська літературна мова на Буковині
4. плахта — СПІДНИЦЯ, зн. плахтина; (на стіні) килим, (на ліжку) покривало.  Словник синонімів Караванського
5. плахта — -и, ж. 1》 Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ перев. вовняної картатої тканини. 2》 Картата декоративна тканина. 3》 Покривало або килим із такої тканини. 4》 В західних областях України – верхній одяг з полотна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. плахта — Пла́хта, -ти; пла́хти́, пла́хо́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. плахта — ПЛА́ХТА, и, ж. 1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (П.  Словник української мови у 20 томах
8. плахта — пла́хта: ◊ широко як пла́хта і тонко як ни́тка ірон. про пронос, дизентерію (ст)|| = бігунка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. плахта — Жіночий поясний одяг, зшитий з двох довгих пілок вовняної тканини, витканої з різнокольорової пряжі; називають за кольором: синятка, червчатка; за формою орнаменту: кватирчаста, хрещата, картата, клітчаста; за малюнком: степова, мотилівка...  Універсальний словник-енциклопедія
10. плахта — КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини).  Словник синонімів української мови