плахта

ПЛА́ХТА, и, ж.

1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини.

Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (П. Чубинський);

Жінка забажа льону, щоб сорочки прясти .. та дочкам плахіт або свит (Г. Квітка-Основ'яненко);

За два роки Марина надбала повну скриню всякого добра: і платків, і рушників, і юпок, і плахот, ще й кожушанку добру (Панас Мирний);

Вдарив у гарячі ніздрі прілий запах .. кашемірових хусток і гарусових червоних плахт (І. Цюпа).

2. Картата декоративна тканина.

Сьогодні в торговельну сітку відправлено чергову партію продукції – 7 тисяч метрів плахти (з газ.).

3. Покривало або килим з такої тканини.

Внизу під портретом на підвіконні, застеленому картатою плахтою, розкладено книжки (А. Головко);

Біля стіни стояло ліжко.., над ліжком на стіні барвиста плахта (О. Бойченко);

* У порівн. Далі, все далі! он латані ниви, Наче плахти, – навкруги розляглись (Леся Українка);

Котились густі клуби пилу, осідаючи сірою плахтою по снігу (І. Франко).

(1) Хреща́та пла́хта – те саме, що хреща́тка.

Значення в інших словниках

1. плахта — Покривало [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. плахта — пла́хта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. плахта — Пла́хта. Полотняний мішок, чохол. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, плєди і плахти на плєди і шуби (Б., 1899, рекл.) // порівн. пол. płachta — 1) полотнище, парусина, 2) велика шматок полотна.  Українська літературна мова на Буковині
4. плахта — СПІДНИЦЯ, зн. плахтина; (на стіні) килим, (на ліжку) покривало.  Словник синонімів Караванського
5. плахта — -и, ж. 1》 Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ перев. вовняної картатої тканини. 2》 Картата декоративна тканина. 3》 Покривало або килим із такої тканини. 4》 В західних областях України – верхній одяг з полотна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. плахта — Пла́хта, -ти; пла́хти́, пла́хо́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. плахта — пла́хта: ◊ широко як пла́хта і тонко як ни́тка ірон. про пронос, дизентерію (ст)|| = бігунка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. плахта — Жіночий поясний одяг, зшитий з двох довгих пілок вовняної тканини, витканої з різнокольорової пряжі; називають за кольором: синятка, червчатка; за формою орнаменту: кватирчаста, хрещата, картата, клітчаста; за малюнком: степова, мотилівка...  Універсальний словник-енциклопедія
9. плахта — КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини).  Словник синонімів української мови
10. плахта — ПЛА́ХТА, и, ж. 1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (Чуб.  Словник української мови в 11 томах