плюмаж —
плюма́ж іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
плюмаж —
-у, ч. Оздоба з пір'я на чоловічому головному уборі. || Оздоба з пір'я на жіночому платті. Плаття з плюмажем. || Оздоба у вигляді китиці або пучка пір'я на кінській збруї.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плюмаж —
(оздоба) султан
Словник чужослів Павло Штепа
плюмаж —
ПЛЮМА́Ж, у, ч. Оздоба з пір'я на чоловічому головному уборі. З'являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (М. Коцюбинський); Олександр зняв з голови шапку з галуном і високим плюмажем (П.
Словник української мови у 20 томах
плюмаж —
плюма́ж (франц. plumage, від plume – перо) 1. Прикраса з пір’я чи кінського волосу на формених головних уборах у деяких іноземних арміях. 2. Прикраса на головах коней (під час процесій і циркових вистав). 3. Оздоба для жіночого капелюшка. Інша назва – султан.
Словник іншомовних слів Мельничука
плюмаж —
ПЛЮМА́Ж, у, ч. Оздоба з пір’я на чоловічому головному уборі. З’являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (Коцюб., II, 1955, 412); Олександр зняв з голови шапку з галуном і високим плюмажем (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах