плюмаж

плюма́ж

(франц. plumage, від plume – перо)

1. Прикраса з пір’я чи кінського волосу на формених головних уборах у деяких іноземних арміях.

2. Прикраса на головах коней (під час процесій і циркових вистав).

3. Оздоба для жіночого капелюшка. Інша назва – султан.

Значення в інших словниках

1. плюмаж — плюма́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. плюмаж — -у, ч. Оздоба з пір'я на чоловічому головному уборі. || Оздоба з пір'я на жіночому платті. Плаття з плюмажем. || Оздоба у вигляді китиці або пучка пір'я на кінській збруї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плюмаж — (оздоба) султан  Словник чужослів Павло Штепа
4. плюмаж — Плюма́ж, -жу, -жеві; -ма́жі, -жів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плюмаж — ПЛЮМА́Ж, у, ч. Оздоба з пір'я на чоловічому головному уборі. З'являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (М. Коцюбинський); Олександр зняв з голови шапку з галуном і високим плюмажем (П.  Словник української мови у 20 томах
6. плюмаж — ПЛЮМА́Ж, у, ч. Оздоба з пір’я на чоловічому головному уборі. З’являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (Коцюб., II, 1955, 412); Олександр зняв з голови шапку з галуном і високим плюмажем (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах