повен —
див. повний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повен —
ПО́ВЕН див. по́вний.
Словник української мови у 20 томах
повен —
на весь (по́вен, по́вний) зріст. 1. зі сл. ста́ти, підвести́ся і т. ін. Випроставшись, не згинаючись. Піхота, що лежала по берегах, підвелася на весь зріст, оповита хмарами диму (О. Гончар); Іди, синку. Не гнися. На повен зріст іди (А. Крижанівський).
Фразеологічний словник української мови
повен —
ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна!...
Словник синонімів української мови
повен —
ПО́ВЕН див. по́вний.
Словник української мови в 11 томах
повен —
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412.
Словник української мови Грінченка