повертіти —
поверті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
повертіти —
-рчу, -ртиш, док., перех. 1》 Вертіти якийсь час. 2》 Укрити заглибинами, отворами в багатьох місцях. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повертіти —
ПОВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., кого, що. 1. Вертіти якийсь час. Сопкін обдивився її [квітку] теж зверху і зісподу, понюхав, повертів у руках і передав назад Ясочці (С. Васильченко); Граф повертів в руках пакета і пішов до кабінету (П.
Словник української мови у 20 томах
повертіти —
ПОВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. 1. Вертіти якийсь час. Сопкін обдивився її [квітку] теж зверху і зісподу, понюхав, повертів у руках і передав назад Ясочці (Вас., І, 1959, 349); Граф повертів в руках пакета і пішов до кабінету (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах
повертіти —
Поверті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Повертѣть, покрутить.
Словник української мови Грінченка