Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

покутній

По́ку́тній, -ня, -нє

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. покутній — Покаянний; (- місце в хаті) біля покуття.  Словник синонімів Караванського
  2. покутній — -я, -є. Який знаходиться на покутті чи біля покуття. || Признач. для покуття. Покутній вінок. || Який здійснюється, відбувається і т. ін. на покутті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покутній — поку́тній прикметник від: по́куття  Орфографічний словник української мови
  4. покутній — ПОКУ́ТНІЙ, я, є. Який знаходиться на покутті чи біля покуття. Як у хату увійшла, припала [Катря] на лаві, схилившись на покутнє віконечко (Марко Вовчок); Бараболя ..  Словник української мови у 20 томах
  5. покутній — ПОКУ́ТНІЙ, я, є. Який знаходиться на покутті чи біля покуття. Як у хату увійшла, припала [Катря] на лаві, схилившись на покутнє віконечко (Вовчок, І, 1955, 218); Бараболя..  Словник української мови в 11 томах
  6. покутній — Покутній, -я, -є Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Мил. 171. Покутнє вікно. Вас. 193. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Мет. 87. Під покутнім, віконечком як голубка гула. Чуб. V. 552. 2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв. К. ПС. 115.  Словник української мови Грінченка