поперечник —
попере́чник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
поперечник —
(кола) діяметр; Р. поперечка, поперечина.
Словник синонімів Караванського
поперечник —
-а, ч. 1》 Уявна або зроблена лінія по ширині чого-небудь. || Те саме, що діаметр. 2》 рідко. Те саме, що поперечка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поперечник —
ПОПЕРЕ́ЧНИК, а, ч. 1. Уявна або зроблена лінія по ширині чого-небудь. Богдан Хмельницький знав кілька форм таборів – найчастіше робили у чотири ряди, з крилами, довшими за поперечники (П. Панч); // Те саме, що діа́метр.
Словник української мови у 20 томах
поперечник —
ДІА́МЕТР (відрізок прямої, що сполучає дві точки кола і проходить через його центр), ПОПЕРЕ́ЧНИК, ПРОМІ́Р діал. Велика, велика площа.. Далеко на іншому боці площі -- ямка, діаметр — кілька дюймів (Ю. Яновський); Лопух великий.
Словник синонімів української мови
поперечник —
ПОПЕРЕ́ЧНИК, а, ч. 1. Уявна або зроблена лінія по ширині чого-небудь. Богдан Хмельницький знав кілька форм таборів — найчастіше робили у чотири ряди, з крилами, довшими за поперечники (Панч, Гомон. Україна, 1954, 319); // Те саме, що діа́метр.
Словник української мови в 11 томах