поприбирати —
поприбира́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
поприбирати —
-аю, -аєш, док. 1》 перех. Поставити, покласти багато чого-небудь на місце. || неперех. Прибрати бруд, зробити лад у багатьох місцях. 2》 перех. Прийняти що-небудь (про багатьох); прийняти багато чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поприбирати —
ПОПРИБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Поставити, покласти багато чого-небудь на місце. Її і послали у комору, щоб усе поприбирала (Г. Квітка-Основ'яненко); [Ріхард:] Під три чорти! Хто поставив кошика у сінях? Ніколи не можете все поприбирати як слід! (В.
Словник української мови у 20 томах
поприбирати —
ПОПРИБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Поставити, покласти багато чого-небудь на місце. Її і послали у комору, щоб усе поприбирала (Кв.-Осн., II, 1956, 226); [Ріхард:] Під три чорти! Хто поставив кошика у сінях? Ніколи не можете все поприбирати як слід!...
Словник української мови в 11 томах