поринути —
пори́ну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
поринути —
див. поринати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поринути —
ПОРИ́НУ́ТИ див. порина́ти.
Словник української мови у 20 томах
поринути —
пори́ну́ти (пірну́ти) / порина́ти (пірна́ти) з голово́ю в що. Повністю, цілком віддатися чому-небудь, захопитися чимсь. Я поринув з головою в театр, вбираючи в себе все багатство народних мелодій (Минуле укр.
Фразеологічний словник української мови
поринути —
ВДУ́МУВАТИСЯ в що (зосереджено думаючи, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ (УГЛИ́БЛЮВАТИСЯ), ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ (УГЛИБЛЯ́ТИСЯ), ЗАГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ПОРИНА́ТИ (у спол. зі сл. вдумки, удуми). — Док.
Словник синонімів української мови
поринути —
ПОРИ́НУ́ТИ див. порина́ти.
Словник української мови в 11 томах
поринути —
Пори́нути, -ну, -неш гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86. --------------- Порину́ти, -ну́, -не́ш гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.
Словник української мови Грінченка