Значення в інших словниках
-
порушений —
пору́шений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
порушений —
[поурушеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
порушений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порушити. || порушено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., діал.Зворушений, схвильований.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
порушений —
ПОРУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пору́шити. [Годвінсон:] Ще заповідь порушена: він матір не поважає (Леся Українка); Народний суд не тільки відновлює порушене право жінки, але й розглядає питання про відповідальність осіб...
Словник української мови у 20 томах
-
порушений —
ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил.
Словник синонімів української мови
-
порушений —
ПОРУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пору́шити. [Годвінсон:] Ще заповідь порушена: він матір не поважає (Л. Укр., III, 1952, 78); Народний суд не тільки відновлює порушене право жінки, але й розглядає питання про відповідальність осіб...
Словник української мови в 11 томах