Значення в інших словниках
-
порізнений —
порі́знений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
порізнений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порізнити. 2》 у знач. прикм. Не з'єднаний з іншими однорідними предметами, елементами; окремий. || Який не має зв'язку з іншими; роз'єднаний, поодинокий. 3》 у знач. прикм. Який не має внутрішньої єдності, згуртованості, цілісності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
порізнений —
ПОРІ́ЗНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до порізни́ти. 2. у знач. прикм. Не з'єднаний з іншими однорідними предметами, елементами; окремий.
Словник української мови у 20 томах
-
порізнений —
ОКРЕ́МИЙ (який не є частиною чого-небудь цілого), САМОСТІ́ЙНИЙ, ПООДИНО́КИЙ, ОКРЕ́МІШНІЙ, ПОРІ́ЗНЕНИЙ, НЕЗВ'Я́ЗАНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ, ОСІ́БНИЙ рідко, ОКРІ́МНИЙ (ОКРО́МНИЙ) діал. Київська держава в XІІ віці розпалася на окремі князівства (М.
Словник синонімів української мови
-
порізнений —
ПОРІ́ЗНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до порізни́ти. 2. у знач. прикм. Не з’єднаний з іншими однорідними предметами, елементами; окремий. Павло сів щось писати на порізнених клаптях паперу (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах