порізнений
порі́знений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порізнити.
2》 у знач. прикм. Не з'єднаний з іншими однорідними предметами, елементами; окремий.
|| Який не має зв'язку з іншими; роз'єднаний, поодинокий.
3》 у знач. прикм. Який не має внутрішньої єдності, згуртованості, цілісності.
Великий тлумачний словник сучасної української мови