Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

посмертний

Посме́ртний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. посмертний — посме́ртний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. посмертний — -а, -е. 1》 Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті). || Який був опублікований або став відомим після смерті автора (про літературний твір, лист і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмертний — ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті). Далі видів [чоловік] похорони... хоругви... людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (О. Кобилянська); Гримить салют.  Словник української мови у 20 томах
  4. посмертний — ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам’яті). Далі видів [чоловік] похорони… хоругви… людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (Коб.  Словник української мови в 11 томах
  5. посмертний — Посме́ртний, -а, -е Посмертный.  Словник української мови Грінченка