посмертний

посме́ртний

-а, -е.

1》 Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті).

|| Який був опублікований або став відомим після смерті автора (про літературний твір, лист і т. ін.).

|| Який приходить до кого-небудь або надається комусь після смерті (про славу, визнання, звання і т. ін.). Посмертна нагорода.

Посмертна маска — зліпок із гіпсу або іншого матеріалу, знятий з обличчя людини після її смерті.

2》 рел., рідко. Те саме, що загробний.

Значення в інших словниках

1. посмертний — посме́ртний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. посмертний — ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті). Далі видів [чоловік] похорони... хоругви... людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (О. Кобилянська); Гримить салют.  Словник української мови у 20 томах
3. посмертний — Посме́ртний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. посмертний — ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам’яті). Далі видів [чоловік] похорони… хоругви… людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (Коб.  Словник української мови в 11 томах
5. посмертний — Посме́ртний, -а, -е Посмертный.  Словник української мови Грінченка