1. Великий тлумачний словник сучасної мови

посмертний

посме́ртний

-а, -е.

1》 Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті).

|| Який був опублікований або став відомим після смерті автора (про літературний твір, лист і т. ін.).

|| Який приходить до кого-небудь або надається комусь після смерті (про славу, визнання, звання і т. ін.). Посмертна нагорода.

Посмертна маска — зліпок із гіпсу або іншого матеріалу, знятий з обличчя людини після її смерті.

2》 рел., рідко. Те саме, що загробний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмертний — посме́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посмертний — ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті). Далі видів [чоловік] похорони... хоругви... людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (О. Кобилянська); Гримить салют. Словник української мови у 20 томах
  3. посмертний — Посме́ртний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. посмертний — ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам’яті). Далі видів [чоловік] похорони… хоругви… людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (Коб. Словник української мови в 11 томах
  5. посмертний — Посме́ртний, -а, -е Посмертный. Словник української мови Грінченка