1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

посмертний

Посме́ртний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмертний — посме́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посмертний — -а, -е. 1》 Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті). || Який був опублікований або став відомим після смерті автора (про літературний твір, лист і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмертний — ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті). Далі видів [чоловік] похорони... хоругви... людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (О. Кобилянська); Гримить салют. Словник української мови у 20 томах
  4. посмертний — ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам’яті). Далі видів [чоловік] похорони… хоругви… людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (Коб. Словник української мови в 11 томах
  5. посмертний — Посме́ртний, -а, -е Посмертный. Словник української мови Грінченка