Значення в інших словниках
-
потворний —
потво́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
потворний —
(вродою) ГИДКИЙ <�як ніч>, бридкий, почварний; (звір) страхітливий; (- явище) огидний, протиприродний, жахливий, с. кошмарний; (- взаємини) нелюдський
Словник синонімів Караванського
-
потворний —
див. гидкий; поганий; страшний
Словник синонімів Вусика
-
потворний —
-а, -е. 1》 Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; прот. вродливий. || Поганий, страхітливий. 2》 перен. Який є порушенням загальнолюдських моральних принципів, норм громадської поведінки тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потворний —
ПОТВО́РНИЙ, а, е. 1. Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; протилежне вродливий.
Словник української мови у 20 томах
-
потворний —
БРИДКИ́Й (про людину, обличчя і т. ін. — дуже негарний), ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм.; ВІДРА́ЗЛИВИЙ (який відштовхує своїм виглядом); ВИРОДЛИ́ВИЙ, ПОТВО́РНИЙ підсил., ПОЧВА́РНИЙ розм. рідше, ПОЧВА́РЛИВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
потворний —
ПОТВО́РНИЙ, а, е. 1. Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; протилежне уродливий.
Словник української мови в 11 томах