потворний

(вродою) ГИДКИЙ <�як ніч>, бридкий, почварний; (звір) страхітливий; (- явище) огидний, протиприродний, жахливий, с. кошмарний; (- взаємини) нелюдський

Значення в інших словниках

1. потворний — потво́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. потворний — див. гидкий; поганий; страшний  Словник синонімів Вусика
3. потворний — -а, -е. 1》 Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; прот. вродливий. || Поганий, страхітливий. 2》 перен. Який є порушенням загальнолюдських моральних принципів, норм громадської поведінки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потворний — ПОТВО́РНИЙ, а, е. 1. Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; протилежне вродливий.  Словник української мови у 20 томах
5. потворний — БРИДКИ́Й (про людину, обличчя і т. ін. — дуже негарний), ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм.; ВІДРА́ЗЛИВИЙ (який відштовхує своїм виглядом); ВИРОДЛИ́ВИЙ, ПОТВО́РНИЙ підсил., ПОЧВА́РНИЙ розм. рідше, ПОЧВА́РЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. потворний — Потво́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. потворний — ПОТВО́РНИЙ, а, е. 1. Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; протилежне уродливий.  Словник української мови в 11 томах