працівниця

Працівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць

Значення в інших словниках

1. працівниця — працівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. працівниця — -і. Жін. до працівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. працівниця — ПРАЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до працівни́к. Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Л. Смілянський); Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників...  Словник української мови у 20 томах
4. працівниця — ПРАЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до працівни́к. Їй не треба псувати собі репутацію хорошої працівниці (Сміл., Сад, 1952, 185); Почуття того, що й вона така ж, як і всі, працівниця, корисна людина в колективі дужих, засмаглих понтонників, матросів, промірників...  Словник української мови в 11 томах