Значення в інших словниках
-
предикативний —
предикати́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
предикативний —
-а, -е, лінгв., лог. Стос. до предиката. || Який містить присудок. Предикативне сполучення. || Який є присудком або входить до складу присудка. Предикативний прислівник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
предикативний —
ПРЕДИКАТИ́ВНИЙ, а, е, лог., лінгв. Стос. до предиката. Предикативні відношення – відношення, що встановлюються між присудком, і підметом, тобто між головними членами, які утворюють структурне ядро двоскладного речення (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
предикативний —
ПРЕДИКАТИ́ВНИЙ, а, е, лог., грам. Стос. до предиката. Предикативні відношення — відношення, що встановлюються між присудком, і підметом, тобто між головними членами, які утворюють структурне ядро двоскладного речення (Сл. лінгв. терм.
Словник української мови в 11 томах