Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

приказування

Прика́зування, -ння, -нню

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. приказування — прика́зування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. приказування — -я, с. Дія за знач. приказувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приказування — ПРИКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прика́зувати 1. – Що сталося, Мартинку? – запитав [сліпий], урвавши голосне приказування прохача (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  4. приказування — ПРИКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прика́зувати 1. — Що сталося, Мартинку? — запитав [сліпий], урвавши голосне приказування прохача (Ле, Хмельницький, І, 1957, 131).  Словник української мови в 11 томах
  5. приказування — Приказування, -ня с. Приговоръ, приговорка.  Словник української мови Грінченка