Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
приказування —
прика́зування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
приказування —
ПРИКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прика́зувати 1. – Що сталося, Мартинку? – запитав [сліпий], урвавши голосне приказування прохача (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
приказування —
Прика́зування, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
приказування —
ПРИКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прика́зувати 1. — Що сталося, Мартинку? — запитав [сліпий], урвавши голосне приказування прохача (Ле, Хмельницький, І, 1957, 131).
Словник української мови в 11 томах
приказування —
Приказування, -ня с. Приговоръ, приговорка.
Словник української мови Грінченка