1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приказування

прика́зування

-я, с.

Дія за знач. приказувати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приказування — прика́зування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приказування — ПРИКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прика́зувати 1. – Що сталося, Мартинку? – запитав [сліпий], урвавши голосне приказування прохача (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. приказування — Прика́зування, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. приказування — ПРИКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прика́зувати 1. — Що сталося, Мартинку? — запитав [сліпий], урвавши голосне приказування прохача (Ле, Хмельницький, І, 1957, 131). Словник української мови в 11 томах
  5. приказування — Приказування, -ня с. Приговоръ, приговорка. Словник української мови Грінченка