1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

приказування

Прика́зування, -ння, -нню

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приказування — прика́зування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приказування — -я, с. Дія за знач. приказувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приказування — ПРИКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прика́зувати 1. – Що сталося, Мартинку? – запитав [сліпий], урвавши голосне приказування прохача (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. приказування — ПРИКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прика́зувати 1. — Що сталося, Мартинку? — запитав [сліпий], урвавши голосне приказування прохача (Ле, Хмельницький, І, 1957, 131). Словник української мови в 11 томах
  5. приказування — Приказування, -ня с. Приговоръ, приговорка. Словник української мови Грінченка