Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

причмелити

Причмели́ти, -мелю́, -мели́ш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. причмелити — причмели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. причмелити — ПРИЧМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, розм. Приголомшити, спантеличити. Звістка причмелила хлопця.  Словник української мови у 20 томах
  3. причмелити — Причмели́ти, -лю, -лиш гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.  Словник української мови Грінченка