причмелити

Причмели́ти, -лю, -лиш

гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.

Значення в інших словниках

1. причмелити — причмели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. причмелити — ПРИЧМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, розм. Приголомшити, спантеличити. Звістка причмелила хлопця.  Словник української мови у 20 томах
3. причмелити — Причмели́ти, -мелю́, -мели́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)