Орфографічний словник української мови

причмелити

причмели́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. причмелити — ПРИЧМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, розм. Приголомшити, спантеличити. Звістка причмелила хлопця.  Словник української мови у 20 томах
  2. причмелити — Причмели́ти, -мелю́, -мели́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. причмелити — Причмели́ти, -лю, -лиш гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.  Словник української мови Грінченка