причмелити

ПРИЧМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, розм.

Приголомшити, спантеличити.

Звістка причмелила хлопця.

Значення в інших словниках

1. причмелити — причмели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. причмелити — Причмели́ти, -мелю́, -мели́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. причмелити — Причмели́ти, -лю, -лиш гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.  Словник української мови Грінченка