пробірка —
пробі́рка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пробірка —
-и, ж. Невелика скляна або кварцова трубка здебільшого із закругленим дном, яка використовується в лабораторній практиці. Істота з пробірки — істота, народжена внаслідок штучного запліднення; клонована істота.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пробірка —
ПРОБІ́РКА, и, ж. Тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується в лабораторній практиці. Знімає [Жура] з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає (І.
Словник української мови у 20 томах
пробірка —
ПРОБІ́РКА, и, ж. Тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується в лабораторній практиці. Знімає [Жура] з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає (Коч.
Словник української мови в 11 томах