пробірка
ПРОБІ́РКА, и, ж.
Тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується в лабораторній практиці.
Знімає [Жура] з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає (І. Кочерга);
Ніби самі сповзлися в хату-лабораторію експонати та прилади. Хтось зберіг у землі мікроскопа, заблищали на столі .. колби, тоненькі пробірки (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)