пробірка

пробі́рка

-и, ж.

Невелика скляна або кварцова трубка здебільшого із закругленим дном, яка використовується в лабораторній практиці.

Істота з пробірки — істота, народжена внаслідок штучного запліднення; клонована істота.

Значення в інших словниках

1. пробірка — пробі́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пробірка — Дробівка  Словник чужослів Павло Штепа
3. пробірка — ПРОБІ́РКА, и, ж. Тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується в лабораторній практиці. Знімає [Жура] з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає (І.  Словник української мови у 20 томах
4. пробірка — Пробі́рка, -рки, -рці; -бі́рки, -бі́рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пробірка — ПРОБІ́РКА, и, ж. Тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується в лабораторній практиці. Знімає [Жура] з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає (Коч.  Словник української мови в 11 томах