провалля —
[провал':а] -л':а, р. мн. -ал'
Орфоепічний словник української мови
провалля —
-я, с. 1》 Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. || чого. Безмежний простір, безмірна глибина. || Проміжок, незаповнений простір між чим-небудь. || перен. Про глибоке розходження, незгоду між ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
провалля —
ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (І.
Словник української мови у 20 томах
провалля —
ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм.
Словник синонімів української мови
провалля —
ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах