провалля

прова́лля

-я, с.

1》 Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні.

|| чого. Безмежний простір, безмірна глибина.

|| Проміжок, незаповнений простір між чим-небудь.

|| перен. Про глибоке розходження, незгоду між ким-небудь.

2》 Пролом, пробоїна, вирва (у 1 знач.).

3》 перен., рідко. Те саме, що провал 3).

Значення в інших словниках

1. провалля — прова́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. провалля — ПРІРВА, г. розвір; (у мурі) ПРОБІЙ, вирва, ПРОЛОМ, сов. пробоїна.  Словник синонімів Караванського
3. провалля — див. безодня  Словник синонімів Вусика
4. провалля — [провал':а] -л':а, р. мн. -ал'  Орфоепічний словник української мови
5. провалля — ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (І.  Словник української мови у 20 томах
6. провалля — ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм.  Словник синонімів української мови
7. провалля — Прова́лля, -лля, -ллю, в -ллі; -ва́лля, -ва́ль і -ва́ллів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. провалля — ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах