Значення в інших словниках
-
провалля —
прова́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
провалля —
ПРІРВА, г. розвір; (у мурі) ПРОБІЙ, вирва, ПРОЛОМ, сов. пробоїна.
Словник синонімів Караванського
-
провалля —
[провал':а] -л':а, р. мн. -ал'
Орфоепічний словник української мови
-
провалля —
-я, с. 1》 Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. || чого. Безмежний простір, безмірна глибина. || Проміжок, незаповнений простір між чим-небудь. || перен. Про глибоке розходження, незгоду між ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
провалля —
ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (І.
Словник української мови у 20 томах
-
провалля —
ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм.
Словник синонімів української мови
-
провалля —
Прова́лля, -лля, -ллю, в -ллі; -ва́лля, -ва́ль і -ва́ллів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
провалля —
ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах