провалля

Значення в інших словниках

1. провалля — прова́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. провалля — ПРІРВА, г. розвір; (у мурі) ПРОБІЙ, вирва, ПРОЛОМ, сов. пробоїна. Словник синонімів Караванського
3. провалля — [провал':а] -л':а, р. мн. -ал' Орфоепічний словник української мови
4. провалля — -я, с. 1》 Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. || чого. Безмежний простір, безмірна глибина. || Проміжок, незаповнений простір між чим-небудь. || перен. Про глибоке розходження, незгоду між ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. провалля — ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (І. Словник української мови у 20 томах
6. провалля — ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм. Словник синонімів української мови
7. провалля — Прова́лля, -лля, -ллю, в -ллі; -ва́лля, -ва́ль і -ва́ллів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. провалля — ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах