провалля
прова́лля
-я, с.
1》 Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні.
|| чого. Безмежний простір, безмірна глибина.
|| Проміжок, незаповнений простір між чим-небудь.
|| перен. Про глибоке розходження, незгоду між ким-небудь.
2》 Пролом, пробоїна, вирва (у 1 знач.).
3》 перен., рідко. Те саме, що провал 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провалля — прова́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- провалля — ПРІРВА, г. розвір; (у мурі) ПРОБІЙ, вирва, ПРОЛОМ, сов. пробоїна. Словник синонімів Караванського
- провалля — див. безодня Словник синонімів Вусика
- провалля — [провал':а] -л':а, р. мн. -ал' Орфоепічний словник української мови
- провалля — ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (І. Словник української мови у 20 томах
- провалля — ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм. Словник синонімів української мови
- провалля — Прова́лля, -лля, -ллю, в -ллі; -ва́лля, -ва́ль і -ва́ллів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- провалля — ПРОВА́ЛЛЯ, я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах