Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прорити

Прори́ти, -ри́ю, -ри́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прорити — прори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прорити — див. проривати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорити — ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти².  Словник української мови у 20 томах
  4. прорити — ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти².  Словник української мови в 11 томах
  5. прорити — Прорити, -ся см. проривати, -ся.  Словник української мови Грінченка