прорити

Прорити, -ся

см. проривати, -ся.

Значення в інших словниках

1. прорити — прори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прорити — див. проривати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прорити — ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. прорити — Прори́ти, -ри́ю, -ри́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прорити — ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти².  Словник української мови в 11 томах