Словник української мови в 11 томах

прорити

ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти².

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прорити — прори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прорити — див. проривати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорити — ПРОРИ́ТИ див. прорива́ти².  Словник української мови у 20 томах
  4. прорити — Прори́ти, -ри́ю, -ри́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прорити — Прорити, -ся см. проривати, -ся.  Словник української мови Грінченка