проскура —
про́скура іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
проскура —
див. просфора
Словник церковно-обрядової термінології
проскура —
-и, ж. Білий прісний хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проскура —
ПРО́СКУРА, и, ж., рел.-церк. Білий хлібець, печиво особливої форми, що використовується в православному і католицькому богослужінні. – І вас просить моя матушка на чай після служби, – сказав о. Артемій до писарші, подаючи їй шматочок проскури (І.
Словник української мови у 20 томах
проскура —
ПРО́СКУРА, и, ж. Білий хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні. У кого гроші є, тому піп і проскуру дає (Укр.. присл.., 1963, 221); — І вас просить моя матушка на чай після служби, — сказав...
Словник української мови в 11 томах
проскура —
Проскура, -ри ж. Просфора. Як при попу жила, да все проскури їла, тепер за тобою — сухар із водою. Чуб. V. 666. ум. проскурка.
Словник української мови Грінченка