Словник української мови Грінченка

проскура

Проскура, -ри

ж. Просфора. Як при попу жила, да все проскури їла, тепер за тобою — сухар із водою. Чуб. V. 666. ум. проскурка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. проскура — про́скура іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. проскура — див. просфора  Словник церковно-обрядової термінології
  3. проскура — -и, ж. Білий прісний хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проскура — ПРО́СКУРА, и, ж., рел.-церк. Білий хлібець, печиво особливої форми, що використовується в православному і католицькому богослужінні. – І вас просить моя матушка на чай після служби, – сказав о. Артемій до писарші, подаючи їй шматочок проскури (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. проскура — Про́скура, -ри; -кури, -кур  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проскура — ПРО́СКУРА, и, ж. Білий хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні. У кого гроші є, тому піп і проскуру дає (Укр.. присл.., 1963, 221); — І вас просить моя матушка на чай після служби, — сказав...  Словник української мови в 11 томах