протока

Прото́ка, -ки, -ці; -то́ки, -то́к

Значення в інших словниках

1. протока — прото́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. протока — див. КАНАЛ.  Словник синонімів Караванського
3. протока — [протока] -кие, д. і м. -оц'і  Орфоепічний словник української мови
4. протока — -и, ж. 1》 Рукав річки; річка або струмок, що з'єднує дві водойми. 2》 Вузька смуга води між двома ділянками суходолу, яка сполучає два моря, два океани або море з океаном. 3》 Вузька порожнина, канал у живому організмі. Жовчні протоки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. протока — ПРОТО́КА, и, ж. 1. Рукав річки; річка або струмок, що з'єднує дві водойми. Внизу котив Дніпро свої хвилі, розпадаючись на кілька проток (З.  Словник української мови у 20 томах
6. протока — Вузький водний простір, що з'єднує 2 водні басейни (моря або оз.); у міжнародному праві морські п. стали доступними суднам усіх держав.  Універсальний словник-енциклопедія
7. протока — КАНА́Л (трубка, якою проходять різні речовини в організм людини або тварини), ПРОТО́КА. Шлунково-кишковий канал; Жовчні протоки.  Словник синонімів української мови
8. протока — Прото́ка, -ки ж. 1) Проливъ. 2) Рукавъ рѣки.  Словник української мови Грінченка