Значення в інших словниках
-
пізнання —
пізна́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
пізнання —
Зрозуміння, осягнення, ок. пізнаття; (себе) самопізнання; (кого) упізнання, розпізнання, ок. упізнаття; Г. знайомство.
Словник синонімів Караванського
-
пізнання —
-я, с. 1》 Дія за знач. пізнати. || заст. Знайомство, зв'язок з ким-небудь. 2》 Відображення в свідомості людини явищ реальної дійсності, їхньої сутності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пізнання —
ПІЗНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пізна́ти. Наука лише намічала шлях до пізнання цієї хвороби [пухирчатки] (О. Донченко); У пізнанні самої себе долає людина час (Ю. Мушкетик); Глушак стоїть серед гостей трохи сумний від пізнання і радісний одночасно (О.
Словник української мови у 20 томах
-
пізнання —
Філософське поняття, яке означає процес здобування знання про дійсність, а також сукупність цього знання; охоплює пізнавальні фактори (процес п.) та їх результати (твори), тобто систему поглядів (тверджень, наукових законів) щодо сутності предметів...
Універсальний словник-енциклопедія
-
пізнання —
ПІЗНАННЯ — суспільно-історичний процес здобування, нагромадження і систематизації знання про природу, суспільство, людину та її внутрішній світ. В узагальненій формі П. подається як процес взаємодії суб'єкта і об'єкта.
Філософський енциклопедичний словник
-
пізнання —
ПІЗНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пізна́ти. Наука лише намічала шлях до пізнання цієї хвороби [пухирчатки] (Донч., V, 1957, 489); У пізнанні самої себе долає людина час (Мушк., Серце..
Словник української мови в 11 томах