разити —
ражу, разиш, недок., перех. 1》 Робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога). || перен. Непримиренно ставлячись до кого-, чого-небудь, нещадно викривати, піддавати гострій критиці. 2》 діал. Вражати, (див. вражати I). 3》 діал. Уражати, осліплювати (про яскраве світло).
Великий тлумачний словник сучасної мови
разити —
РАЗИ́ТИ, ражу́, рази́ш, недок., кого, що. 1. Робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога). Їх [оборонців] .. стріли смертельно разили монголів і стримували їх від наближення (І.
Словник української мови у 20 томах
разити —
рази́ти 1. неприємно вражати, дивувати (ст): Не потрібно додавати, що для нас, малих, все при вечері було святе, а навіть страви – головно кутя – були святі, для того дуже разило вуха, коли Юлько “безбожно” і тривіяльно говорив...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
разити —
ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (викликати якесь надзвичайно сильне почуття, враження), ПРИГОЛО́МШУВАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., РАЗИ́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
разити —
РАЗИ́ТИ, ражу́, рази́ш, недок., перех. 1. Робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога). Їх [оборонців].. стріли смертельно разили монголів і стримували їх від наближення (Фр.
Словник української мови в 11 томах
разити —
Рази́ти, -жу́, -зи́ш гл. Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348.
Словник української мови Грінченка