разити
рази́ти 1. неприємно вражати, дивувати (ст): Не потрібно додавати, що для нас, малих, все при вечері було святе, а навіть страви – головно кутя – були святі, для того дуже разило вуха, коли Юлько “безбожно” і тривіяльно говорив, що чекає Святого вечора, бо тоді “добре собі трісне куті” (Шухевич)
2. засліплювати (про яскраве світло)(ст): Лямпа разила очі, і дуже хотілося, щоб всі нарешті пішли і дали мені спокій (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт