репетувати —
репетува́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
репетувати —
Кричати, волати, лементувати, горлати, ґвалтувати, галасувати, вигукувати, зіпати, дерти пельку, кричати не своїм голосом <�на живіт, на пуп>.
Словник синонімів Караванського
репетувати —
див. кричати
Словник синонімів Вусика
репетувати —
-ую, -уєш, недок., розм. 1》 Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. || Здіймати галас, шум, голосно вигукуючи щось. 2》 Дуже голосно говорити, розмовляти. || Говорити з ким-небудь підвищеним тоном, роздратовано; кричати, галасувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
репетувати —
РЕПЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. Пан не рухне, лежить, як галушка, а пані як почала репетувати, як почала... (Марко Вовчок); Він брикав ногами й репетував на ввесь голос (З.
Словник української мови у 20 томах
репетувати —
репетува́ти I.1.шк. другий рік навчатися в тому самому класі (ст): На велику журбу моїх родичів, я мусів п'яту клясу “репетувати” (Шухевич) 2. муз., ірон. проводити репетицію (ср, ст) репетува́ти II.1.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
репетувати —
РЕПЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. Пан не рухне, лежить, як галушка, а пані як почала репетувати, як почала… (Вовчок, VI, 1956, 333); Він брикав ногами й репетував на ввесь голос (Тулуб...
Словник української мови в 11 томах
репетувати —
Репетува́ти, -ту́ю, -єш гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. н. п. Репетує на всю хату. ЗОЮР. II. 34.
Словник української мови Грінченка